Дубове C
Останні новини
Пошук
Дубове
» » Під час вільної екскурсії у Тячеві професор Федір Шандор розповів про Дубове часів Першої світової війни

Під час вільної екскурсії у Тячеві професор Федір Шандор розповів про Дубове часів Першої світової війни

20 лис 2018, 13:12    redaktor
0 коментарів    467 переглядів
Третьої неділі місяця, 18 листопада, у Тячеві, як і у решті районних центрів Закарпаття, відбулася відкрита екскурсія, присвячена спільній для всіх темі – 100-річчю закінчення Першої світової війни.Першу пізнавальну прогулянку центром Тячева провів голова Регіональної туристичної організації, експерт з розвитку туризму, професор УжНУ  Федір Шандор, пише Наталія Маджара на tyachiv.com.ua.

Як розповів екскурсовод, вільні екскурсії в області організовують уже шість років: почали з Ужгорода, Виноградова, Мукачева. З часом приєднались і інші районні центри краю. Орієнтовані вони, здебільшого, на місцевих мешканців і ґрунтуються не на поширених міфах, а винятково на історичних фактах. 

«На відкриті екскурсії варто приходити для того, щоби дізнатись більше про своє місто, адже часто городяни мало знають про свою малу батьківщину», – кажуть організатори. 






Зустрічі проводять не тільки досвідчені закарпатські екскурсоводи, а й місцеві історики та краєзнавці. Нарешті до цієї ініціативи долучився і Тячів, де вільна екскурсія вперше зібрала городян, які цікавляться історією міста і краю. Під час тематичної прогулянки тячівці мали нагоду дізнатись більше про події Першої світової війни, які відбувалися у Тячеві та тячівському окрузі Марамороського комітату, який був частиною Австро-Угорської імперії.Як відомо, Перша світова почалася із вбивства екс-герцога Фердинанда 28 червня 1914 року і завершилась 11 листопада, об 11 годині 11 хвилин, у Комп’єнському лісі біля кордону з Бельгією, було укладено перемир’я. В той час Тячів входив до складу однієї з держав-учасниць війни – Австро-Угорської імперії, тож військове протистояння залишило свій відбиток на історії міста та тячівського округу, як і всіх районів сучасного Закарпаття. До прикладу, неподалік, у місті Сігету-Мармацієй (нині Румунія), базувався  86-ий полк австро-угорської армії, тож тячівських юнаків призивали до цього міста. Загалом, айстро-угорська армія складалася з загальнодержавної та народної армії, один з полків якої базувався у м.Сігету-Мармацієй. Він складався з чотирьох батальйонів, три з яких знаходились на місці, а один навмисне кидали на іншу територію держави. Наприклад, тячівці служили у Боснії та Герцеговині на кордоні з Сербією. Воїнів державної армії називали катунами, новобранців угорської армії – гонведами. Ще були допоміжні, будівельні батальйони гусарошів – «двадцятих» із села (від угорського «гус» – «двадцять»), як правило, сільських розбишак. У серпні 1914 року, коли у війну вступила російська армія, були взяті всі карпатські перевали, в тому числі й перевал Легіонів на Тячівщині. 29 серпня російська армія генерала Брусилова захопила село Дубове. Втім, місцеві годували російських вояків, бо розуміли їх мову, за що були виселені і до 1916 року були ув’язнені в тюрмі м.Сігету-Мармацієй. 









Цікаво, що у Тячеві знаходились два польські легіони, з яких у майбутньому формували польську армію, зокрема, базувався наметовий табір добровольчих батальйонів. Цікаво, що саме в одному з таких підрозділів воював перший Президент Польщі Пілсудський. Поляки отримали завдання витіснити з долин Тереблі та Тересви російську армію, провести мобілізацію серед населення та вирахувати диверсантів на території Тячівського та Хустського районів. Біля Дубового легіонери знищили російські підрозділи Кузнєцова і Брусилова і вийшли на перевал, який відтак був названий на честь Легіонів, і, збудувавши за 52 години збудували 12-кілометрову дорогу, ударили в тил російської армії, яка готувалася до наступу на Яблунецький перевал. Після цього польські легіони були оголошені особистими ворогами Російської імперії, оскільки зірвали важливу військову операцію. Але втрати у двох їх батальйонах склали 80% – близько 4,5 тисяч вояків залишились у братських могилах. З них ідентифіковано лише 62. 
Тячівці дізнались чимало інших фактів щодо перебігу Першої світової на території району. Так, під час  операції під назвою «Брусиловський прорив» російський Перший донський козачий батальйон зайшов у Тячів всього на один день, а також у Тересву, Нересниця, Новоселиця, Дубове, Калини, Вільхівці-Лази. Але артилерійські загони з Румунії за місяць відтіснили росіян за Яблунецький перевал. 
Екскурсія продовжилася біля меморіалу тячівцям, загиблим у Першій та Другій світових війнах. Тут Федір Шандор розповів про те, що закарпатці з марамороського полку воювали і на італійському фронті, вздовж річки Ізонцо в Альпах, де три з чотирьох батальйонів були взяті в полон, і з 40 тисяч вояків вижили лише 2000. Загалом, близько 70% тячівських солдат загинули саме у Словенії та Італії. 12 солдат із сіл Нересниця, Новоселиця і Калини поховані на острові Сардинія в Італії, двоє – біля Неаполя, близько 200 – у місті Пальманова  та на горі Мерзлий Верх, на кордоні Італії та Словенії.  Крайні точки, де поховані закарпатці, – це Петропавловськ-Камчатський та Сардинія. А загалом, на полях Першої світової загинуло понад 120 тисяч закарпатців, що більше, ніж під час Другої світової. Багато закарпатців, зокрема, й тячівців у складі марамороського полку, були ув’язнені в Омську і повернулись додому у складі вже чеської легії, яка стала основою чехословацької армії. 
Наприкінці Федір Шандор відповів на запитання присутніх, які стосувались історії міста. Також городяни почули цікаві факти про герб Тячева й архітектуру міських церков. 
Наступна вільна екскурсія Тячевом для всіх бажаючих буде третьої неділі грудня.

Поділитися:

Коментарі
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.